25 квітня на Радоницю в храмі мученика Іоанна Воїна було звершено заупокійне богослужіння. За богослужінням сугубо помолилися за тих, кто загинув під час Чорнобильської катастрофи.

  Після цього настоятель храму мученика Іоанна Воїна разом з прихожанами храму звершили заупокійну літію на місці поховання воїна АТО Бойко Юрія Миколайовича, що загинув в 2014 році на Сході нашої країни. А також помолилися біля пам’ятника воїнам Другої Світової війни, що знаходиться на Пущанському кладовищі.

Про Радоницю

У вівторок другої седмиці по Пасці Православна Церква встановила поминання покійних. В народі цей день називають Проводами, а в церковному календарі – Радоницею. Цього дня християни ніби розділяють пасхальну радість воскресіння Спасителя з членами Церкви, що вже залишили цей світ. За свідченням святителя Іоанна Златоуста (IV ст.), це свято відзначалося на християнських кладовищах вже в давнину.

Слово «радониця» походить від слова «радість». Особливе місце Радониці в річному колі церковних свят – відразу після Світлого Пасхального тижня – зобов`язує нас, православних християн, не заглиблюватися в переживання щодо смерті близьких, а, навпаки, радіти їх народженню в інше життя – життя вічне. Перемога над смертю, отримана смертю і воскресінням Христа, витісняє печаль про тимчасову розлуку з рідними, і тому ми, за словом митрополита Антонія Сурозького, «з вірою, надією і великодньою упевненістю стоїмо біля труни покійних».

Закінчилася Світла Пасхальна Седмиця і церковний устав дозволяє відправляти традиційне поминання померлих. Тому після Фоминої неділі віруючі приходять на могили своїх близьких з радісною звісткою про Воскресіння Христове. Тому цей день і називається Радоницею.

Якщо ми не можемо потрапити на місце поховання наших померлих саме в цей день, то варто знати, що свято Пасхи продовжується до свята Вознесіння Христового, тому ділитися пасхальною радістю з нашими спочилими родичами ми можемо до Вознесіння Господнього.

Треба також пам’ятати, що традиція залишати їжу, пасхальні яйця на могилах – це язичництво, яке відродилося в Радянському Союзі, коли держава переслідувала православну віру. Душам наших покійних близьких потрібна молитва. Неприйнятний з церковної точки зору обряд, коли на могилі ставлять горілку і чорний хліб, влаштовують застілля. Покійним потрібна наша старанна молитва, наше чисте серце і тверезий розум, милостиня, що подається за них, але ніяк не горілка. Паски, яйця, іншу їжу, краще віддати нужденним або голодним, як милостиню за померлих.

(9)